Офіційний сайт Загальноосвітній навчальний заклад «Школа Екстернів» м. Київ

Місцезнаходження: Домашка / Інформація для батьків / Батьки батькам / Мій досвід

Що роблять у школі, або Власний досвід індивідуального навчання


Чому дитина, яка мріяла нарешті піти до школи, через півроку вже не хоче школу бачити? Чому підлітки не можуть логічно висловитися, аргументовано довести свою думку? Чому в дітей поступово зникає інтерес до пізнання нового?

Найчастіша відповідь дитини – нудно, набридло, нецікаво. На жаль, дуже мало у нас учителів, які дійсно можуть зацікавити, у яких кожен урок – несподіванка, гра і, в той же час, власне наукове відкриття.

Нині Олег – екстерн 11 класу.

Він відмінник, призер районної і міської олімпіад з математики, має непогані олімпіадні результати з хімії та французької мови, учасник дитячої секції наукової конференції з роботою в області психології, переможець поетичного конкурсу Печерського району.

За перший рік навчання екстерном він опанував 3-й та 4-й класи, за другий – 5-й та половину 6-го, за третій – закінчив 6-й та 7-й.

Але головне – зараз це впевнена у собі людина з інтересом до пізнання.

А все почалося із двомісячного шкільного карантину у зв’язку з епідемією грипу. Точніше, карантин став поштовхом на шляху до індивідуального навчання.

Тоді наш син навчався в ліцеї у другому класі. Упродовж лютого-березня згідно виданого вчителем завдання щоденно 1 годину ми витрачали на заняття навчальними предметами. Інший час (тоді я перебувала у відпустці по догляду за другою дитиною) ми витрачали на прогулянки у ботанічному саду, гру у шахи, ерудит і логічні ігри, заняття кулінарією і орігамі, плавання у басейні та читання книжок (більшість – пригодницьких) і журналів. Непомітно підручники були прочитані, завдання зроблені і в кінці березня з’ясувалося, що син уже опанував другий клас.

Звичайно, на уроках сину стало ще нудніше, бо він не лише розібрався з матеріалом, а ще й багато прочитав додатково. Учителька скаржилася, що Олег зовсім перестав слухати її на уроках, а лише читав під партою книжки. Проте вона нічого не могла запропонувати натомість. Побоюючись, що син зовсім утратить інтерес до навчання, і подивившись підручники третього класу, я запропонувала за квітень-травень самостійно опанувати з дитиною програму третього класу і тоді з вересня він зможе перейти до четвертого класу. Я була впевнена в гарних результатах, тому що більшість матеріалу син уже знав.

На жаль, адміністрація ліцею не тільки не виявила жодного інтересу до цього, але ще й занепокоїлася. Директор мені пояснила, що шкільна адміністрація не буде займатися «паперовими справами», щоб атестувати мого сина. Крім того, рівень підготовки дитини не може бути високим, тому що «з таким почерком, як у Вашого сина, більше 8 балів ставити за роботу не можна».

У школі, до якої ми перевели сина, теж не захотіли «додаткових паперових справ».

Тоді, порівнюючи вигляд сина до карантину – блідого, з постійними синцями від шкільних бійок – і після – жваву, веселішу дитину з рожевим кольором обличчя, я замислилася: «А чим діти займаються 5 годин кожного дня у школі, а ввечері ще повинні виконувати домашні завдання?»

Наше навчання в Школі екстернів стало порятунком.

 

Я хочу поділитися власними досягненнями з організації навчання та режиму дня своєї дитини – екстерна. А також указати на позитивні та негативні сторони навчання екстерном.

  1. Програма освіти.

Зрозуміло, що завдання будь-якого загальноосвітнього закладу – дати знання відповідно до затвердженої міністерством програми з навчальних дисциплін і атестувати дитину на оцінку, відповідну отриманим знанням. Але зробити це можна, застосовуючи різні методики і, звичайно, результат також можна отримати різний.

Керування навантаженням

На екстернатній формі навчання учень опановує шкільні предмети, спираючись на індивідуальний навчальний план. Обсяг інформації для вивчення дитиною є незмінним, але ви повністю керуєте тим, що саме, коли, скільки часу і який саме обсяг інформації сьогодні дитина буде вивчати.

Часові витрати на планування

Учень-екстерн (або батьки чи дорослий, який допомагає учню) повинен уже самостійно розробляти власний графік навчання вдома, враховувати всі свої гуртки чи курси, планувати і переплановувати час занять.

Спочатку (хоча б півроку, а для учнів початкової школи – весь час) потрібен той, хто зможе пояснити завдання, буде допомагати дитині, зорієнтує у такому навчанні.

Чесно кажучи, це забирає багато часу. Ми перевели сина на екстернатну форму навчання в період моєї відпустки по догляду за молодшим сином. Тому я мала час на розробки власних уроків для Олега, пояснення матеріалу, планування часу занять. Але мені постійно доводилося (і зараз інколи доводиться) ще й долучати бабусю Олега для допомоги. Консультації, гуртки, курси віднімають багато часу, тож вона чи я маю возити Олега на заняття, у той час як інший доглядає малечу. Звичайно, підліток вже може сам їздити на заняття, якщо вони не закінчуються пізно чи проводяться у вашому районі міста.

  1. Процес і режим освіти.

Власний графік навчання

Найприємніше в індивідуальній освіті те, що екстерн має майже вільний графік. Чому «майже»? Тому що більшість дітей займаються різними заняттями з визначеним часом: мовні курси, спортивні секції, музика. Але весь інший час екстерн планує сам: можна піти до бібліотеки чи відпочити, можна вчитися вдома чи піти на прогулянку… А можна взагалі вчитися на прогулянці чи у музеї.

Ми почали дивитися багато вистав, ходити в музеї (Природничий був найбільш улюбленим), в ботанічний сад (вивчали природознавство), зоопарк, планетарій, щорічно їздили на Ржищівський фестиваль (на жаль, зараз він менш родинний)…Такі заняття завжди цікаві й запам’ятовуються краще.

Дотримання режиму

Тим не менше, у школі існує загальний дисциплінарний режим. Не потрібно щось самостійно планувати, кожного дня процес незмінний – сніданок, шкільні уроки, обід, домашні завдання, гуртки, сон.

На екстернаті батьки вдома повинні дотримуватися визначеного режиму самостійно, а це потребує значних зусиль и часу.

Часові витрати на власне навчання

Якщо дитина навчається у масовій школі, батьки можуть допомогти їй у навчанні при виконанні домашніх завдань.

97% роботи екстерна щодо обробки інформації, розуміння предмету відбувається самостійно. Не може вчитель на 3х годинних консультаціях (зазвичай у школі на один предмет використовується 40-70 учбових годин) пояснити весь курс предмету.

Для початкової школи це більш актуально – дорослий повинен проводити усі домашні заняття, а отже, сам повторювати предмет (а інколи і вивчати), знаходити відповіді на запитання дитини, шукати цікаві завдання чи інформацію. Поступово в старших класах дитина вже вміє опановувати більшість матеріалу самостійно, навчається знаходити відповіді на свої запитання у книгах, в інтернеті.

За час екстернату я стала постійним відвідувачем книжкових магазинів з учбовою літературою, маю міні-бібліотечку цікавих освітніх сайтів, виділила вже цілу книжкову полицю з психологічною та педагогічною літературою (примітка: я не маю педагогічної освіти).

Психологічний аспект

Відсутність соціалізації дитини

Аргумент, який найчастіше використовують супротивники екстернатної форми навчання: відсутність постійного спілкування із шкільним колективом. Часто паралельно з цим можна почути і про «відсутність соціалізації дитини».

Власний досвід (зміна 3 шкіл упродовж першого та другого класів) такої «соціалізації» мав наступні наслідки: щоденні бійки, вибиті передні зуби, струс мозку від удару об батарею отримав наш сусід по парті, тижневе перебування у лікарні з отруєнням після обіду в шкільній їдальні (за місяць після цього – видалення апендициту), зарахування його вчителькою до списку «неадекватних» учнів і, врешті – решт, до «нездібних».

Зважаючи на усе згадане, подібна «соціалізація» вже не здається такою необхідною.

Колектив однодумців

Екстерн сам (або за допомогою батьків) знаходить товаришів за власними хобі – у гуртках, клубах. Дитина спілкується в колективі зі своїми однодумцями, знаходить справжніх друзів. Таке спілкування спонукає до позитивних думок, до колективної творчості чи підштовхує до спортивних, музичних звершень, до створення власних цікавих робіт.

Упродовж 3,5 років екстернату Олег спробував себе у багатьох гуртках: малювання, плавання, класичні танці, брейк-данс, гімнастика, тхеквондо, радіоелектроніка, зоологія, хімія, орігамі, у театральному гуртку, курси французької мови. Він отримав досвід у різних колективах, спілкувався з багатьма дітьми. Уже другий рік він незмінний зі своїми хобі (і колективами) у гуртках зоології, хімії, секції тхеквондо, у театральному клубі та курсах французької мови.

 

  1. Якість освіти

Системне навчання

Найчастіше учні екстернату вивчають учбові дисципліни інформаційними блоками – 2-3 предмета одночасно кожного дня (наприклад, один предмет досить легкий для вивчення учнем, інший – складний). Після вивчення і атестації з цих предметів, вивчаються наступні 2-3. таким чином учень не встигає швидко забути інформацію, опановує теми більш системно, а, отже, більш якісно.

У нашому випадку зазвичай ми вивчаємо паралельно 3 дисципліни – технічну, гуманітарну і предмет з природничих наук.

Знання «без пробілів»

Учень індивідуального навчання повинен розібратися і вивчити весь учбовий матеріал. У масовій школі дитина може і не вивчити матеріал (не спитали – проїхали). При екстернаті хвороба чи поїздки – не виправдання, бо знання учня перевіряють і у вигляді співбесіди, і письмово, тобто системно.

Витрати часу за якість освіти

Як завжди, якісне опанування матеріалу потребує значно більше часу. Вище якість – більше часу.

 

Мабуть той, хто зараз читає цю статтю, замислюється щодо освіти, яку хоче дати власній дитині. Сподіваюся, що цей матеріал відповість на деякі запитання і допоможе з рішеннями.

Головне – це буде Ваше рішення і Ваш вибір.